Мозаїка часу

Час. Він летить непомітно – під легкий шурхіт листя, що падає, під спогади про минуле літо, через ранкові трелі годинника – у сьогоднішній день.

От цього року 75 років відзначає хімічний факультет – скількох студентів виховав він за цей час? Скільки професіоналів випустив у доросле життя? Усе зберігається в пам’яті й серцях випускників і викладачів, на стендах і сторінках наукових трактатів. Імена хіміків цієї кафедри звучать на конференціях. І за всім цим ледь бачиться титанічна праця людей, що от уже стільки років виховують нових Менделєєвих і Вернадських.

А скількі подій… Тільки вчора, здається, пройшов черговий Бал на честь випускників, ще не стихла луна промов з міжнародних конференцій з інновацій та з історії Причорноморського краю, що пройшли за участі ОНУ…

А нам залишається лише пам’ять. Те невловиме, що кожний несе в собі. Маленькі відбитки великого й такого різноманітного життя.

І кожний з нас намагається зберегти якнайбільше цих шматочків часу, скласти їх у свою унікальну мозаїку пам’яті. Фотографії в альбомі на полиці, старі шкільні зошити, записи, зроблені нашвидку в телефонній книжці... А час все летить, і тільки поспівай за ним – нові події, зустрічі, враження.

І всі ми намагаємося не відстати від часу, що все швидше минає, і зберегти якнайбільше всього, що залишиться у нашому минулому.

Прагнемо до нових знань і нових переживань. Кидаємося, як у холодну воду, у новий день. Ловимо жовті листи осінніх днів, підставляємо обличчя яскравому сонцю, що намагається поки ще по-літньому нас обігріти.

Прагнемо зробити свою мозаїку пам’яті кольоровою і гарною.

І ось перед вами черговий випуск нашої газети – ще один шматочок цієї мозаїки. Щось із написаного в цьому номері ви, наші читачі, уже знали й без нас. Щось довідаєтеся, перегорнувши сторінку, а щось, може, довідаєтеся саме ви, якщо тема якогось матеріалу вас зацікавить і виникне бажання вивчити її глибше.

Отож прийшов час перегорнути сторінку й додати до своєї мозаїки ще кілька шматочків скованого білим аркушем часу

Роман ШЕНГЕР
Фото: Денис ДАВИДОВ